В Небесній канцелярії піднявся переполох.
Один з ангелів-виконавців раптом зірвався і кудись понісся, гублячи деякі пір'ячко, на третій (а може і більше, лічильник зашкалював) надсвітової швидкості.
- Ти куди?! - понеслося йому навздогін.
- Потім, потім по трансляторі  передам! Нема часу! Раптом знов передумає!
- Та хто передумає-то ?!
- Розумієте, мій підопічний нарешті зважився всі ДАРИ ВЗЯТИ!
Адже я  йому щодня, та що там кожного дня, кожну мить пропоную!
Хочеш, кажу, бери! Гроші бери, Щастя бери! Радість бери! Любов бери!
Молодість, здоров'я бери! А він ...... та хто я такий ?! Як я можу ?! А що я з цим робити буду ?!
Якщо гроші з'являться, мені ж доведеться змінити гардероб, машину, меню ...
А, може, і коло друзів! Та й взагалі хіба я впораюся ?!
- Я йому: «так ти хоч спробуй!».
- А він: «Ой, боюся, боюся, боюся! Адже мені доведеться все життя поміняти! » БОЮСЯ !!!!
А тут, раптом, сьогодні прокинувся, і чомусь всі страхи забув, заспав чи що? Уррааа !!
Нарешті я все йому віддам! Все,  що стільки років вже з собою тягаю! Урррааа !!!
- Так, везе ж тобі! А ми-то ... скільки ще будемо за своїми бігати?  Адже без згоди нічого давати не можна, а вони ... бояться, сумніваються ... трясуться, якихось заборон собі понапридумували!
Ех! Може, ти свого вмовиш, щоб він іншим розповів, як це чудово, легко ВЗЯТИ і ЖИТИ В РАДОСТІ?
Ну, нехай попрацює на благо всім!
- Добре! Я його попрошу!
Ну як? Чуєте? Вам вже розповіли? Чи приймаєте?

ПРИЙМАЙТЕ! А то Ангелам і справді тяжко за вами бігати і вмовляти.
Ні, в них-то терпіння і часу вистачить, вони ж вічні.

А ви ... думайте швидше!

А може вже досить думати?                                                                                                                        

Доброго ранку! Ще один день дарує нам Життя!